Чим недолюблені діти відрізняються від улюблених дітей? До яких належите ви?

Хто вони такі, недолюблені діти? Цей термін з’явився зовсім недавно в ході різноманітних психологічних досліджень. Здається, що дитина може вирости недолюблених, якщо він проживає далеко від батьків, наприклад в дитячому будинку. Але насправді багато недолюблені діти ростуть у звичайних сім’ях, при цьому не отримують достатню кількість любові, уваги і батьківської турботи.

Всі недолюблені діти характеризуються певними рисами характеру. Саме ці риси і відрізняють їх від тих дітей, яких любили в дитинстві безумовною любов’ю.

Недовіра до оточуючих

У дитячому віці у дитини виникає довіра до оточуючого світу. Адже без довіри важко жити гармонійним життям. Діти, яких не любили в дитинстві, постійно відчувають почуття страху і недовіри до навколишньої дійсності. Вони не вміють довіряти іншим людям і бояться, що їх можуть обдурити або зрадити. Таким дітям у дорослому віці важко вступати у шлюбні або дружні відносини. Іноді самі батьки викорінюють в дитині бажання дружити і спілкуватися з іншими дітьми. Такі фрази: «Так кому ти потрібен, крім нас» назавжди залишаються в пам’яті дитини, тому в майбутньому він не зможе знайти сім’ю і відданих друзів.

Запрошуємо всіх випадково зайшли на наш канал підписатися, бо випадковостей не буває. Запрошуємо відвідатиіканал на Дзене, де ми з дітьми викладаємо наші прості рецепти. На сайті ви знайдете фільм про нашу Адміністратора, багатодітній сім’ї.

Інфантильність

Нелюбимі діти так і залишаються протягом усього життя інфантильними особами, які ніяк не можуть подорослішати. Чому у «нелюбимих дітей» ніяк не складаються стосунки з протилежною статтю? Справа в тому, що вони в своєму партнері бачать батька або матір, і намагаються добитися саме батьківської любові. Вибудовувати рівноправні відносини з таким партнером складно, а іноді й неможливо. Кожен раз, коли виникає невдача, недолюблений дорослий перетворюється в маленьку дитину, яка не може самостійно впоратися зі своїми труднощами. Чому так відбувається? Батьки недолюблених дітей прагнуть виховати самостійну особистість, яка з самого дитинства може справлятися сама з усіма проблемами. У підсумку виникає зворотний ефект.

Часті депресії

Людина, який відчував у дитинстві дефіцит батьківської любові, у дорослому віці схильний до депресій і психічних розладів. Такій людині важко ужитися в новому колективі. Він не переносить самотності, але й, перебуваючи в компанії, відчуває дискомфорт.

Перфекціонізм

«Синдром відмінника» найчастіше притаманний людям недолюблених в дитинстві. Чому виникає перфекціонізм? Дитина намагається робити все на відмінно, щоб довести батькам, що він найкращий. Такий дорослий продовжує бути перфекціоністом. Перфекціонізм – це його підсвідомий «крик»: «Подивися, я все роблю ідеально, ви просто зобов’язані мене любити, адже я хороший». Від перфекціонізму практично неможливо позбутися, у деяких ситуаціях він переростає в маніакальну форму (людина намагається впорядкувати у своєму житті абсолютно все).

Ранимість

Якщо батьки люблять дитину, принижують його, сміються над невдачами, то він неодмінно виросте закомплексованим і вразливою людиною. Такі люди бояться пробувати щось нове, адже програш для них завжди болючий. Будь-яке розставання для недолюбленной особистості стає справжнім ударом.

Низька самооцінка

Всі недолюблені діти відчувають проблеми з-за низької самооцінки. Низька самооцінка є наслідком ставлення батьків до дітей. Становлення нормальної самооцінки відбувається тільки тоді, коли батьки беруть своїх дітей, люблять їх і поважають їх погляди на життя. Якщо дитина в дитинстві відчував відсутність любові і зневагу в свою адресу, то в дорослому житті він не зможе адекватно ставитися до себе і своїх потреб.